Київський метрополітен привітав ветеранів та учасників бойових дій, що працювали на підприємстві. 9 травня — буде вітати всіх ветеранів, які цього дня користуватимуться метрополітеном

6 травня 2010 року у переддень великого свята – 65-ї річниці від дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні – в Адміністрації Київського метрополітену вітали ветеранів. На превеликий жаль, цього року на свято приїхало на двадцять одну людину менше. З кожним роком їх стає все менше і менше…

Хвилювалися всі – і старенькі, проте горді своїм особливим статусом, ветерани війни, і керівництво метрополітену. Адже бачити поруч себе людей, які, не шкодуючи власного життя, звільняли нашу землю від чужоземної навали, відстоювали для всіх нас мирне життя — дарунок долі. У такі хвилини бракує слів. І хочеться низько схилити голови перед людьми, завдяки кому сьогодні ми щасливо живемо на рідній землі.

Першим привітав ветеранів начальник Київського метрополітену Петро Мірошников: «Дорогі наша ветерани! Хочу всіх вас привітати з цим дивовижним і грандіозним святом – 65-ю річницею від Дня Великої Перемоги. Оскільки довголіття ви вже досягли, зараз можна побажати вам лише здоров’я, щоб це довголіття не супроводжувалося хворобами. Також хочу побажати здоров’я вашим рідним і близьким, щоб вони завжди були поруч з вами і приділяли вам належну увагу, щоб були здорові ваші діти, внуки і правнуки.

Думаю, вам приємно буде знати, що наше підприємство успішно розвивається. У нас великі плани щодо розвитку, зокрема, на початку наступного року ми хочемо здати три станції у напрямку житлового масиву Теремки. А вже після цього розпочати будівництво четвертої вітки метрополітену. Колектив метрополітену великий і в змозі вирішувати ті завдання, які сьогодні перед нами стоять.
Завдяки вам, дорогі ветерани, і завдяки тому, що ви 65 років назад принесли нашій країні велику перемогу, сьогодні ми маємо таку можливість вільно працювати на благо нашої країни. За це вам велика вдячність. Я сподіваюся, що пам’ять про цей день житиме ще довгі роки, оскільки Велика Вітчизняна війна — дійсно була великою трагедією для нашого народу.
Я народився після війни, Але по тих книгах, які я читав, і по тих фільмах, які я дивився, і по тому, що мені розповідали в школі, я завжди відчував свою причетність до тих подій і мені навіть здавалося, що я пам’ятаю цю війну. Велике вам спасибі за цю перемогу. Всім вам здоров’я, здоров’я і здоров’я».

Згадує Валентин Сафронович Кузьмінський (у роки війни партизанив у загоні Малікова): «Це був 43 рік! Так вийшло, що я був у партизанському загоні розвідником. Фашисти спалили нашу хату, село. Село було велике, 2 колгоспи були до війни, більше 300 дворів, славилося на всю область. І ось залишилися одні обгорілі труби від печей. Все! 112 чоловік, що залишилися в селі цього дня, кого встигли зловити, були розстріляні прямо на краю села. Це спогад дуже важкий і великий. Село було партизанське і воно, звичайно, дало потужні кадри в партизанські загони «За Перемогу!» і «За Батьківщину!».

Вітаючи ветеранів зі святом Перемоги, перший заступник начальника Київського метрополітену Володимир Федоренко сказав: «Хочеться, щоб на таке свято збиралося більше ветеранів. Але ми розуміємо, що 65 років — це дуже великий термін. Час іде, і робить, на жаль, свою справу. Я упевнений, що кожен з вас пам’ятає дні перемоги. Вони стають все дорожче і дорожче для нашої країни, тому що все менше і менше ветеранів. Я хочу приєднатися до побажань міцного здоров’я вам, аби ви ще багато років приходили в наш колектив і бачили ми вас не лише 9 травня».

Микола Трохимович Куриленко, згадуючи ті часи, прочитав власні вірші на воєнну тематику. Колишній артилерист упевнений, що «…в цій страшній війні переміг радянський народ, навіть при тому, що він був не готовий до війни, але переміг тому, що вів справедливу, визвольну війну. Водночас, фашисти були готові до війни, вони були оковані металом і залізом. Але вони програли війну, жорстоку, загарбницьку війну. Правда — в справедливості».

Фронтовик Василь Кіндратович Таванець: «Тут присутні ті, з ким ми працювали, наші ветерани! Але ми з вами не пригадали тих, хто не повернувся з фронту! Так згадаймо наших товаришів, які, починаючи з 1941 року, і навіть в день Перемоги 9 травня, гинули в Берліні! Пом’янімо їх хвилиною мовчання».

За традицією, що існує у Київському метрополітені, народний фольклорний ансамбль «Червона калина» своїми патріотичними піснями підтримував святковий настрій присутніх. Урочисто і символічно звучали слова відомої пісні:
Спелый хлеб закачается.
Жизнь — она не кончается,
жизнь — она продолжается
каждый раз.
Будут плыть в небе радуги,
будет мир, будут праздники,
и шагнут внуки-правнуки
дальше нас.

КП «Київський метрополітен»
metro.kiev.ua

Запись опубликована в рубрике Метро Киева, Киевский метрополитен. Добавьте в закладки постоянную ссылку.